- гордост
- същ. - горделивост, надменност, високомерие
Български синонимен речник. 2013.
гордост
Look at other dictionaries:
изпълвам с гордост — словосъч. повдигам духа, ободрявам, обнадеждавам, въодушевявам, правя горд … Български синонимен речник
дмение — гордост … Църковнославянски речник
кичение — гордост … Църковнославянски речник
Карпаторусинский микроязык — Русинский диалект Самоназвание: Руська бесіда/Руски язик/Русинськый язык Страны: Украина, Словакия, Польша, Венгрия, Румыния, Хорватия, Сербия Официальный статус: Воеводина Общее число носи … Википедия
Лемковский язык — Русинский диалект Самоназвание: Руська бесіда/Руски язик/Русинськый язык Страны: Украина, Словакия, Польша, Венгрия, Румыния, Хорватия, Сербия Официальный статус: Воеводина Общее число носи … Википедия
Югославско-русинский язык — Русинский диалект Самоназвание: Руська бесіда/Руски язик/Русинськый язык Страны: Украина, Словакия, Польша, Венгрия, Румыния, Хорватия, Сербия Официальный статус: Воеводина Общее число носи … Википедия
Иларион (Цонев) — Митрополит Иларион Митрополит Доростольский … Википедия
гордівливий — а, е. Сповнений почуття гордості (у 2 знач.); поважний … Український тлумачний словник
гордовитий — а, е. 1) Те саме, що гордий 1). 2) Сповнений гордості (у 2 знач.); піднесений. 3) Який зневажливо, зверхньо ставиться до інших; пихатий. || Який виражає пихатість … Український тлумачний словник
знати — зна/ю, зна/єш, недок. 1) перех., також про кого – що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого , що небудь. || що за ким, перев. із запереч. част. не – вважати щось властивим кому небудь. •• Зна/ю я вас ірон. уживається як вияв… … Український тлумачний словник
